про baby blues

Lauriea Gilmore "The Cinnamon Bun Book Store"

5 років 9 місяців: впертюх #2

а який же Кирило впертюх! це тапки… я колись давно казала, що він мені нагадує Петрового тата характером - втіхаря робе своє і не зіб'єш його ніяк )

наприклад, він дуже хотів ходити в школу в шортах. А яка того року весна ви самі пам'ятаєте - ніяк не теплішало! вже навіть удень відносно тепло, але ранки ще досить холодні. Данусик почав носити з собою до школи шорти і там переодягатися на обідню прогулянку. Кирилко теж так хоче. Ну, гаразд, домовилися, що він завтра візьме шорти з собою, але переодягатися буде з дозволу куратора (вони гуляють десь в 11, раніше за клас Данилка, тому важко сказати, чи вже буде достатньо тепло). А я зранку ходжу по хаті - і бачу, що шорти висять на перилах (я там повісила, щоб Кирилко легко знайшов та в рюкзак спакував), думаю собі, шо забув. Приходить після обіду - і дістає з рюкзака ІНШІ шорти! нічого він не забув! він порився в себе в шафі, знайшов якісь шорти та поклав до рюкзака! нічо не забуде, якщо він так вирішив!

дуже подібна ситуація була з кепкою. Теж брав до школи щоб гратися на перерві, а потім на фотках бачу, що гуляв у ній на майданчику (це ще у квітні було, тоді від сили до +12 в день прогрівалося) - ну, не зараза?!

оці його шорти і кепки особливо мені дошкуляли, бо в березні Кирилко перехворів вірусною пневмонією - температура поза 39 протягом 3-ох днів, яку збивали ібупрофеном і парацитамолом через раз… антибіотик десь з 4-ого дня дав полегшення, але почала кашляти Яринка - весело! тому ми втекли в Рівне під нагляд мого тата (нагадую - тато у мене лікар). А та хвороба Кирилка так вимотала, що він засинав ввечері просто під час гри (десь 18-19) і спав прямо в кріслі. Ми ще тиждень тримали його вдома, щоб якось він окріп, потім тиждень школи і на весняні канікули нарешті з'їхалися всі додому

ще приклад впертості, коли Кирилко видивився в Ашані м'ячик, такий ніби простий пляжний, але розмальований тими 6-икутниками, як справжній футбольний. У нас є 4 м'ячі, 2 з них шкіряні, професійні, спортивні. Але ні - він пісочив нам з Петром мозок 3 дні, що йому треба того м'ячика. Як Петро на 4-ий день такого пиляння побачив, що м'яч коштує 100 гривень, то він купив - легше здатися, ніж сперечатися

ну, і Кирилка вперше запросили на день народження однокласника і за сумісництвом - найкращого друга - Остапа. Ще так кумедно було, що мама випитувала чи хтось з батьків буде з Кирилком. Я сказала, що ні. Приїжджає Петро, здає Кирилка, а тато Остапа такий - ви йдете?!. кароч - або ми якісь несерйозні, або діти в нас самостійні )

ще згадаю про останній дзвоник - бо дуже вже хлопці хотіли похвалитися Яринкою своїм однокласникам. Ото вже втіхи було. А от на Данусиковий випускний ми не попали, бо Кирилко знову чимось хворів з високою температурою і з антибіотиком (пишу "чимось" бо лікарі так і не розібралися, що то було, або щось з сечовивідною системою - був один поганий аналіз сечі, або знову якась вірусна пневмонія - але ми узд легень вже не робили)

складана випала весна для Кирилка і холодна, але всі ростуть і далі буде лише ліпше