наша Яринка почала ходити! десь тиждень чи навіть 2 до свого дня народження робила часом крок, або з ноги на ногу стоячи переступала. А саме на свій день народження почала робити по 4-5 кроків за раз. І їй сподобалося. Падає, але встає і пробує знову - завжди дивувалася цій дитячій затятості, такій безмежній наполегливості. Це ж скільки природа у тих дітей вкладає сили, що вони не здаються при перших невдачах чи якихось перешкодах?.. а йдуть вперто до мети. Ну, це був ліричний відступ )
про Яринку - має 10 кілограм (і 60 грам, якщо точно-точно), зуби нові не вилізли. З зростом якось важко, бо лежачи в мене виходить 75, а стоячи 72 - чи крихітка ніжки згинає, чи ноги розставляє… але одяг ми носимо на 80 сантиметрів - той що на 9 місяців (74 сантиметри) їй, зазвичай, малий. Цікаво, що короткуваті саме штани, светрики цілком і на 9 місяців ще налазять (трохи впритик), а штани короткі - чи то в неї ноги довші в порівнянні з тілом, чи що?.. у хлопців було навпаки, в них светри/футболки завжди ставали малі першими, а штани носилися на розмір менші ще якийсь час. Кумедно так )
говорити крихітка не сильно рветься, але лідирують "ам" - як "дай їсти", просто твердження "я їм" - і "ням-ням" - коли щось дуже смачне, "ну, прям дуууже смачно". Періодично каже "мама", "па-па" (як прощається), "на", "дай" - але ці якось не систематично. І "мама" каже, і до мене, і до Петра, і до Данилка (насправді - до всіх, хто може її носити. Тому - логіка тут є). А! згадала! у нас ще є "нє-нє-нє!". Це прям таке "НЄ!!!" - найвищий рівень відмови! часом ще звучить "най" - але це не той стан обурення взагалі )
дуже багато використовує Яринка жестів: "па-па" і навіть на "привіт" якось по-іншому руками махає, дає "цьом", показує яка вона велика, "тосі-тосі" робить, показує язика, водить ним зліва направо і назад (саме повторює за кимось оці рухи язиком), дмухає зі мною на гаряче (правда, на гаряче дмухаю я, а вона просто повторює дмухання в повітря за мною), шморгає носиком як їжачок, щось дає і каже "а", рукою показує, що вона хоче (але не вказівним пальцем на разі)…
навчилася натискати на кнопки у музичних іграшках - тепер у нас завжди дефіцит батарейок. Любить розкидати і назад у шось складати - в коробку, в кошик, відерко, контейнер. Подобаються крихітці ігри з кришками - накрити і відкрити пляшку, оце от все таке кумедне… дуже потішно як заглядає під диван, коли шукає, що туди закотилося. Яринка "січе" як я це називаю - гребінцем намагається розчісуватися, папірці в туалеті в смітник викидає, тряпкою/серветкою намагається витирати стіл/підлогу. І вона уважна! якщо я кладу іграшту за спину собі, то вона буде обходити мене і шукати, якщо під ногу - то буде туди дряпатися - але вона бачить і розуміє ДЕ! а хлопці взагалі не помічали таких махінацій! підозрюю, вона не буде годину шукати в холодильнику кетчуп або масло )))
я по-трошки вчу Яринку самостійно їсти. Руками, може, й раніше вона пробувала, але тепер прям кукурудзу і горошок може пальчиками брати, і дуже їх любить. А я ще й видаю крихітці ложку або вилку. Їжу накладаю я - в ложку, щось що приліпиться і не впаде від найменшого руху - картопляне пюре, кукурудзяну кашу (не суп)… а вилкою я наколюю шматочки котлеток, м'яска, сирників, омлетика, млинців. Яринці подобається - часом навіть відмовляється їсти, якщо я годую, лише сама хоче
на осінніх канікулах зʼїздили з Яринкою вперше в Буковель - такий собі подарунок перед днем народження - крихітка впоралася чудово! а потім ми влаштували справжнє свято на 1 рочок! і сукню одягнули! і отримали купу подарунків! і поводилася іменинниця дуже чемно - зовсім не вередувала і всіх терпіла. Хоча, якщо чесно, мені здається їй подобається, коли навколо купа метушні відбувається, саме тому Яринка чудово бавилася поруч з іншими дітками. Ще цікаво спостерігати як на фото в 9 місяців - Яринка ще такий пупсик - немовля, середнє між дівчинкою та хлопчиком. А в рочок - вже такі кучері (то в діда! це дуже кумедно, бо зараз мій тато лисий, але то його гени), такі закручені вії, такі жести - дівчисько росте! )
No comments :
Post a Comment