як я вже писала перший тиждень ми з Яринкою були в лікарні. На третій день Яринку перевели до мене в палату, але все ще вона була на крапельниці. А от з 5-ого вже можна було брати її на руки і за нею лише спостерігали - як вона адаптовується сама дихати (від вродженої пневмонії в неї була низька сатурація). А на 8-у добу ми поїхали додому! ну, насправді "додому" - це до моїх батьків, бо народжувала я в Рівному. І вирішено було, що я на кілька тижнів ще залишуся з Яринкою біля батьків - щоб ми гарно познайомилися. І ці кілька тижнів затягнулися на місяць )
тато і братики до нас приїжджали на вихідні. Взагалі хлопці великі молодці. Вони самі лікували соплі Кирилку, вечеряли, вкладалися спати, діти переїхали в хлопчачу кімнату (тепер Данилко і Кирилко у одній кімнаті, а ми з Яринкою у іншій - дівчачій) та навіть їздили без мами в Буковель ловити сніг - і їм все класно вдалося. Довелося усім стати більш самостійними, але це очевидний побічний ефект. Наче все минуло спокійно для них… хоча пізніше Данусик зізнався, що коли вони були у Львові лише з Петром, то він хвилювався, що буде, якщо тато його не забере - таке ніжне наше створіння
але про Яринку - трохи статистики - народилася наша крихітка 2880 і 50 см, за перший місяць Яринка набрала 620 грам від мінімальної - 3330! і виросла на 2.5 см, але доводилося її догодовувати сумішшю, мого молока не вистачало для гарного набору. Так що Яринка іде слідами Данилка зі змішаним вигодовуванням. Я намагалася розкачати лактацію, але мені цього разу не вдалося (з Кирилком вдалося і з 3-ого місяця він був суто на грудному вигодовуванні). Зізнаюся, що напевно, повпливав мій моральний стан - baby blues в мене були завжди після пологів, але тут качелі були особливо бурхливими. І я в кінці кінців вирішила вберегти своє ментальне здоров'я, а хто шо їв за півроку вже не буде важливим. За наступні 2 місяці ми набирали по 800 грам (850 і 790), виросли до 61см і перейшли на наступний розмір одягу!
ще ми з Яринкою багато лежали на животику і вчилися підіймати голову, щоб "пасти коні", вчилися слідкувати за іграшками, якщо хтось тарабанить і водить зліва на право та назад, багато спали на мамі і з мамою. І так - ця крихітка виявилася такою ж ручною як і Кирилко. Вона без мами спати не хоче взагалі! ще й мама має бути прям дуже поруч і обіймати крихітку! також дуже щемливо було, що коли я Чринку вперше приклала до грудей (на 5-ий день), то вона вже груди шукала щоразу, як була на ручках і взагалі спати хотіла лише з грудьми - які немовлята розумні насправді. Природа так багато сили в наших діток закладає… це фантастика
братики Яринку дуже люблять - в них часом аж боротьба, хто буде бавити (але зазвичай, або вони обоє хочуть і сваряться, або ніхто не хоче і всі порозбігалися по різних кімнатах). Звісно, перші місяці то все не дуже цікаво, бо крихітка ще дуже маленька і нічого особливо не вміє. Але Яринка почала усміхатися з 3-ого тижня - і це вже великий кайф бавити когось, хто на тебе реагує. Ще крихітці дуже важливий зоровий контакт - так вже вона ловить погляд, так уже за всіма слідкує! для такої маленької дитини - це прям дуже помітно. Ми собі жартуємо, що вона буде дуже соціальна особистість - так їй треба компанію і щоб хтось був поруч, а інакше не цікаво )
і мушу зазначити, що з Данусиком у них повна любов. Звідки це в Данилка - я не знаю і вражена. Але він розповідає Яринці, яка вона красива, і як вона гарно пахне, і взагалі. От шо він знайшов собі красивого в місячній дитині?!. а Кирилко намагається наслідувати, але чесно - йому явно цікавіше повторювати за старшим братом, або робити шось краще за Данилка (з його слів "краще" - це йому дуже важливо. Тут така конкуренція на кожному кроці - альфа самці, блін). Ще Кирилко дуже активний навколо крихітки і не може спинитися, а воно їй якось не дуже подобається - змушує бути напоготові до якогось вибрику. А от Данусика з його муркотінням до неї Яринка сприймає з явним задоволенням. Колись десь вичитала, що діти через одного найкраще товаришують, бо сусідні конкурують за увагу, ревнощі відчувають, а ті, що далі мають занадто велику різницю в віці. Ну, для Кирилка я 4-у дитину не планую, щоб перевірити теорію, але Данусик і Яринка - це one love )
No comments :
Post a Comment