пожалілася у минулому звіті на читання - і одразу ж буду розповідати як ми ситуацію переграли. Загалом у нас майже непорушна традиція - я читаю Данксику на ніч. І от я намагалася впровадити "дрібні зміни", на кшталт: "ти читаєш перше слово кожного речення", або "ти читаєш переше речення кожного абзацу". Але закінчувалися всі мої ідеї страшними плачами. От чомусь дуже Данилку не хотілося читати! і хоч у кінці кінців він погоджувався на такі зміни, але наступного дня знову сперечався зі слізьми і криками. Найголовніше, що він справді дуже класно й швидко читав вже на той момент. І звісно, я Данусика щоразу хвалила. Але от протест і все - як це так його намагаюся примусити. НІ!!! якось на день третій-четвертий він приніс мені книжку, де дуже багато малюнків і дуже мало тексту і я йому кажу: "та то така книжка, що ти таке сам вже можеш її комусь читати, а не я тобі". Книжку він поміняв на іншу і ми читали складнішу (та довшу) історію. Але з того вечора Данилко почав регулярно "мучити" тата - мама читає на ніч Данусику, а Данусик читає на ніч тату. Думаю і так ясно, що читати він став ще ліпше і швидше, адже тут голове тренувати навичку. Але до цього часу кумедно, як я випадково його змотивувала
крім того це веселий період з купую свят і поїздок. Ми їздили в гори в спа-готель - тато на схилах на своуборді, а ми з дітьми в спа. Данилко стрибав в басейн як риба - все ж ті його походи у "Три стихії" від школи дуже помічні. І ниряв у джакузі - особливо, коли вмикалися бульбашки і кольорова підсвітка
також саме в горах до Данусика приходив Миколай. Потім виявилося, що Миколай приходив і додому під ялинку, і до бабці Марти, і до бабусі Валі, і до школи. Данилко ще й у резиденцію Миколая їздив - хоча там Миколай не справжній, то помічник Миколая - але все одно були солодощі
мали трохи пригоди з зубами. Загалом, Данилко не часто попадав до стоматолога, але ось якось в грудні в нього на десні вискочило щось велике - ніби якийсь гній почав набиратися. Спрацювали ми з татом швидко і в той же день лікар відправив Данусика на рентген. То така картинка вийшла! коли зубки в три ряди, бо ж вже є закладені постійні - зубастик наш. А перед самим днем народження у малюка ще й випав верхій зуб - тому він на фото або смішний беззубий, або намагається сильно не шкіритися (коли я нагадую), щоб не було видно дірок (зато як круто можна плюватися! але Данилку не кажіть). Попередні два - нижні - випали рік тому. Майже одночасно (а другий верхній теж випаде дуже швидко за першим і Данилко буде ще милішим беззубиком)
не пам'ятаю, чи розповідала, що Петро купив appleTV. Перш за все - дуже класно програвати дітям мультики, які на серваку дома і не морочитися з ноутами/моніторами/дротами... плюс на ньому є YouTubeKids - який програє мультики без реклами. Але ще на ньому є ігри! і Петро ще докупив джойстика і в мене в хаті з'явилося два гонщика (Данусик і Петро). З'анонсую, що Петрові то набридло досить швидко, а от Данику не набридає чомусь. І це захоплення грою також підсилило величесне існуюче захоплення Hotweels-ами, які тепер цінуються в залежності від того, чи є ця моделька у грі, чи ні
ще одну забаву я влаштувала дітям сама - вони розмальовували акриловими фарбами дерев'яні іграшки! татові і мамі то всьо, звісно, повпливало на стан нервової системи, але діти тішилися. А після цього ми ще пили всі разом какаю з машмелоу - створювали собі Різдвяний настрій. На Новий Рік ми традиційно їздили до маїх батьків у Рівне, а на Різдво Петрова мама і брат Роман приїздили до нас. Отак і закінчився сезон зимових свят )
No comments :
Post a Comment