про неочікуваний view на St. Paul's Cathedral

ми вже живемо сім місяців в City і лише зараз знайшли час вибратися до нашого локального kind of mall... хоча... насправді, він не такий вже й великий, той торговий центр, щоб називати його "mall", можливо, як "Сільпо" на приміському у Львові...

але розповідатиму розвиток подій так, як воно для нас виглядало. Отож, походили ми по ground floor - це справді поверх з магазинчиками, ще й в коридорі стоять столи і там продають хамон (при вас нарізають 100 грам, чи 200, чи скіко хочете), або якісь ковбаски, типу іспанські-вялені-з коня. Якось так - і нагадує наш базар чимось (ну, отако на вулиці нарізати їжу), і в той же час - чисто-спокійно. Спустилися до lower ground floor - тут одні магазини. Дивимося - такий класний, скляний ліфт... і всі ним їдуть на гору: "а чим ми гірші? ми ж теж мавпочки! тож, давай покатаємося?!" - заходимо в ліфт, а з доступних кнопок: lower ground, ground, first і six floor. Їдем на сам верх, хоча такий набір доступних опцій дивує

виявилося, що шостий поверх - це тераса на даху. І вона відкриває неймовірної краси вид на Лондон і найголовніше - на St. Paul's Cathedral (Катедра Святого Павла, яка така велика, що з землі її сфотографувати мені не вийшло гарно). Я була без фотопарату і навіть без телефону, тому далі не мої фото, а знайдені в інтернеті. Ще цікаво, що в скляних стінах, які частково затоновані, виставлені предмети мистецтва. Звісно, тут є кафешка, щоб заробити гроші та дати людям помедитувати на цей вид "чавкаючи", і врешті-решт - є просто лавочки, щоб прийти з своєю канапкою з сусіднього супермаркету, або з кавою з Starbucks, чи Nero, чи щеЯкоюсь (що купа людей і зробило, а один чоловік навіть сидів зі своїми "сушами"), або просто так - посидіти-відпочити

P.S. перший поверх - це в основному кафешки, і серед них - Champagne Bar (так-так, лише шампанське), а другий-п'ятий це офіси і простим гуляючим туди доступу нема. А ще, думаю, один з city guidance для туристів 100% назве/назвав цю терасу "hidden gem" :)

accessibility testing

протипожежна безпека

місяць восьмий: про безмашинний Лондон, гостей з України і Summer Bank Holiday

3-ого та 4-ого серпня у Лондоні відбувався масовий заїзд на велосипедах. Приймали участь усі - і діти, і дорослі, і спортсмени, і пересічні мешканці. Нє-нє, ми не були в тій масовці, я ж бо не вмію - здихля! - зате ми змогли подивитися. І найбільший висновок, котрий я для себе зробила - як же я люблю Лондон без машин!!! така нейморівна тиша на вулицях! можна ходити де завгодно, не обертатися, говорити напівпошпки - краса! і все завдяки велоперегонам - ммм... ось так от, тепер хочу ще більше отаких масових заходів з перекриванням половини міста від авто

10-ого серпня до Лондона приїздив мій колишній співробітник мого до цього часу улюблегого Margin Maximizer тіму ("тім" - це від Тимофій, пам'ятаєте?) - Адріан зі своїм співпробітником Олегом. І тепер я ЗНАЮ, що основні пам'ятки Лондона (ті, які в околі центру) можна оглянути (з перервою на перекус-пиво) за 7 годин! мене найбільше здивувало, що їх більше вразили Лондонські хмарочоси в City, аніж Big Ben, чи Westminster Abbey, чи Buckingham Palace :)

а 14-ого серпня приїхав ще один мій товариш, цього разу з студентських років - Василь. І ми разом дізналися, що після 23-ої вечора знайти відкритий паб - то нелегка задача. І це теж було дивно, бо ми з Петром часом зависали і до 2-ої ночі (правда з місцевими, але ж це не важливо... чи важливо?..)

26-ого серпня у Британії було літнє національне свято (Summer Bank Holiday). Його вперше впровадили в 1871-ому і метою було дати банківським працівникам можливість відвідати крикетні матчі - класна причина для свята, пра? а через 100 років його перенесли на останній понеділок серпня для усіх крім Шотландї. Нічого особливого у цей день не відбувається - просто усі мають вихідний :)

а сьогодні, 29-ого серпня, Skype-у виповнилося 10 років і у нас по плану увечері свято з живою музикою і коктейлями :Р

Кадзуо Ісігуро "Не відпускай мене"

Джейн Остін "Леді Сюзан"

Джеймс Болдуїн "Кімната Джованні"