Галина Вдовиченко "Пів'яблука" та "Інші пів'яблука"

Дара Корній "Гонихмарник"

місяць четвертий: попробуєм на зуб?

з зубом - це я, звісно, поспішила, але малюк почав ВСЕ тягнути до рота - пальці, кулачок, комір светрика, ковдрочку, будь-яку іграшку, часом мамину руту - ВСЕ треба спробувати вкусити або полизати. Слюнів при цьому теж купа... і ще мацьопик видає такі звуки, як котяра, який їсть м'ясо і боїться, що відберуть - наче загросливий гортанний рик - наше звірятко рисенятко :)

ще Данусик файно навчився тримати голову і ми її давно не підтримуємо, навіть коли тримаємо вертикально, чи підіймаємо малого з лежачого положення

мацьопик "конкретно" зрозумів у чому кайф води і купання - він так "таляпається", що ми з татом "переселили" Данусика у "велику" ("дорослу"?) ванну, а то доводилося витирати підлогу. А ще у ванні Данусику подобається куштувати смак "чайку" (ми його купаємо додаючи всяку травичку запарену) - бабуся ще любить навмисно губи дитині змочити

з допомогою дорослих Данусик навчився літати (йому шалено подобається), повзати (на спині він так кумедно підіймає дупу, впершись ногами і штовхає голову вверх, а от на животі йому не вельми подобається - вимагає більше зусиль, тому мама допомагає) і стрибати (коли хтось підіймає на руках високо-високо, а Данусик ще й регоче при цьому)

діти так швидко ростуть, наче роспішають вирватися від опіки батьків - Данусик намагається сідати, все тягне голову догори, особливо, коли знаходиться в автокріселку (з такого напівлежачого положення легше) і коли, притримуючи попід руки, поставити на ніжки, то аж відштовхується так хоче вверх - просто не віриться, що кілька місяців тому це мацьопо вміщалося спати в мене на руках...

місяць третій: нові знайомства

мені третій місяць Данусика найбільше асоціюється з його знайомствами з новими людьми - ми познайомилися з бабумями-дідусями і прабабусями-прадідусями (отак ОДИН Данилко підвищив усіх у званні), з вуйками, з двоюрідними бабусями і з купою кльових тьоть, які так класно носять на ручках (біля тьоть і дяді були, але Данусик ними менше цікавився, як і вони ним, що, як на мене, цілком логічно)

ще Данусик побував в себе дома - не на орендованій квартирі в Лондоні, не в бабусі в Рівному, або Стрию, чи готелі в Києві, а ДОМА у Львові (отака у маленьких обширна географія). Найкумедніше в тому всьому, що у нас тепер три ліжечка, три ванночки і дві коляски на одну дитину :)

цього місяця ми відсвяткували хрестини Данусика і мої 30 років! до речі малий дуже класно себе поводив і на хрестинах у ресторані (я думала, що може мені доведеться з ним раніше додому попроситися - а ні! цьопику було кльово до самого кінця) і на моєму святі дома з купою людей (то була не така вже й велика купа, але Данусик звик бути лише з мамою і татом в основному і я трохи переживала, як йому буде - а дитина виявилося чемнюсінька)

і ще у нас з'явився інтерес до іграшок! звичайно, до "бавитися самому", про що я мріяла у звіті про минулий місяць, ще далеко, але заведений тричі "мобіль" (така штука що над ліжечком крутить іграшки і грає спокійну музику, якщо раптом хтось не знає - я от до появи малого не знала про існування такого "щастя") дає мамі можливість попити кави з пляцком, і коли вертіти перед очима чимось яскравим, то Данусик бере те "щось" до рук (хоча ще не розуміє, що з тими забавками далі робити і просто викидає їх "век")

останнє чого ми навчилися третього місяця - це впевнено дерти голову догори, коли лежимо на животику

Еріх Марія Ремарк

місяць другий: а-гу-гу

оооо, який Данилко великий - має аж два! місяці! - такий активний: чеберяє ногами (так би й побіг вже), а як носити, то вимагає тіко вертикального положення і крутить головою на всі сторони (хоче якомога швидше вивчити цей світ)

усміхатися Данилко навчився ще минулого місяця, а тепер тішиться усім підряд - усім хто файно до Данилка звертається. І на додачу до усмішки почав ще й розмовляти - "аааау" (то напевно має бути "мяяяуу"), "ба", "а-гу" і навіть один раз вийшов на три склади - "а-гу-гу" - то так Данилко розказує, що йому наснилося. Часом у нас відбуваються цілі діалоги:

- Данилко, хто в мами гарний хлопчик?

- а-гу, - "звичайно, я" і усмішка на всі 32 (якби вони були...)

- Данилко, а хто любить маму?

- ааааууу, - "яяя! яяяяя! мояяя мама" і далі усміхаємся

- а як ти маму любиш?

- а-гу, а-гуууу, - "отак" і руки в різні сторони, наче показує як багато і сильно

за мамою і татом Данилко слідкує поглядом - аби раптом десь не загубилися, а то вони такі, за ними треба добре пильнувати :) а ще Данилко знає, що як "покликати" (похникати-заплакати), то хтось 100% візьме "на ручки" - і починає використовувати цю маніпуляцію (от звідки воно таке манюсіньке, стало таке хитрюще, га?..)

крім того другий місяць був повний пригод - ми їздили електричкою (до аеропорту): поїзд файно заколисує, Данилкові сподобалося там спати); ми літали (до Києва): в літачку підходить все - лежати на мамі (нарешті! цілих три години на мамі! і навіть не пробують кудись перекласти... ура!), бавитися на сидінні літачка, навіть перебиратися в польоті було цікавіше; ми ночували в Києві в готелі (наш літак запізнився і наступний рейс до Львова був наступного дня): взагалі не справило на Данилка враження - яка різниця де спати?; їздили в машині: це скучно, особливо якщо довго, і якось то жарко (від кондиціонеру), то холодно (коли двері відчиняють) - ніяк не пристосуєшся, і мама постійно то вбирає, то розбирає...

цього місяця Данилко познайомився з бабусею і дідусем і прабабусею - дідусь, то майже так як тато - постійно десь пропадає і дома буває лише ввечері, Данилко так і не придумав, що з ним робити; а от бабуся файна - вона з Данилком бавиться і бере "на ручки", не то шо мама - та сачкує на кожному кроці :), а прабабуся все просила Данилка поділитися молочком - він ніби й зрозумів, що то вона дражниться, але якась підозра залишилася :)

ще Данилка почали приваблювати перші іграшки - можна ввімкнути мобіля над ліжечком аби грав музику і крутив тваринок, а самій попити каву. Ну і брязкальця наше все - якщо мама тарабанить, то Данилку то дуже цікаво - таке кольорове і шумне. А мама з нетерпінням чекає моменту, коли Данилко вже буде бавитися (хоча б ініціювати гру) сам :)

Едгар Аллан По