за восьмий місяць сталося стільки всього цікавого, що в мене було щось зо п'ять варіантів, як назвати цей пост :)
отож, Данусик повзає! я писала, що минулого місяця він вже стояв на колінках і долоньках, але лиш рухав дупою вперед-назад, а от як-то повзти ще не розумів. Я знову вражаюся, які ті дітиська мудрі створіння - мацьопику вистачило 10! днів від моменту, коли я помітила перший рух колінком вперед, щоб перейти від спроби повзти "гусеницею" (стати на коліна, відштовхнутися колінами і лягти на живіт, і знову колінка під себе та піднятися, але вже на 5 см попереду) до повзання по своїй половині кімнати, і осміліти до заповзання на зону кухні і нарешті повзання зі спальні в вітальню та з вітальні в ванну! так, тепер це все Данусикова територія!
після повзання Данусик одразу почав пробувати вставати біля будь-якої опори, на разі лише встає, ходити пробує тільки тримаючись за мамині або татові руки
ще у нас з'явилося одразу два! зубчика. З різницею у п'ять днів повилазили. Вже й підросли - ми тепер такі "зубастики", навіть пробуємо гризти печенько, хлібчик, яблучко чи сливку :)
скуштував і успішно їсть Данилко стільки всього, що ми навіть випрацювали собі приблизне меню. Порції доволі маленькі, але ж від молочка ніхто не відмовився! отож, зранку десь о восьмій ми їмо кашку, на разі я купую готові - рисову, або рисово-кукурудзяну, або пшенично-вівсяну (десь 100 мілілітрів) і фрукти - сливку, або півгруші, або півперсика, чи нектаринки. На ланч о 12-ій у нас 50 грам м'яска (лише індик на разі), або півжовтка курячого, і 100-150 грам овочів: броколі, цвітна капуста, кабачок, картопля, солодка картопля, морква, пастернак. Завжди десь мінімум три компоненти, а моркву і пастернак я даю зовсім трішки (так ніби то суп і от в тому супі були ці корінці). О 17-ій (ви напевно подумали " чай", а от і ні) у нас перекус йогуртом (75 грам) з фруктами - тут беру якісь солодші, або з вираженим смаком, бо йогурт натуральний доволі такі sour - або третину банана, або пів'яблука, шість полуничок, півгруші. З нами за вечерею малюк ще завжди щось підхоплює з загального столу - чи якісь овочі, чи картопельку, часом нарізаю фрукти, або даю печиво, чи трошки хлібчика нагрітого в тостері - завжди великими шматками, аби їм сам руками (ложка нас ще не приваблює, тобто приваблює, але лише як іграшка). Отрім того на ніч, інколи вночі, з самого ранку та протягом дня ми п'ємо молочко скіко захочем. Якось так... ну, і в мами вже настав момент, коли їй здається, що пора щось урізноманітнювати, готувати складніші страви - подивимося, що я зможу змінити-розвинути в цьому напрямку
з улюблених іграшок у нас цього місяця в фаворитах м'ячик та й все інше округлої форми, що котиться по підлозі - малюк поже "ганяти" за цими м'ячико-баночками хвилин 30. При чому вже розуміє, коли вони закочуюються під диван-крісло, лягає на живіт і заглядає - бо ті предмети відбиваються від стіни і котяться до нього назад. Ще один фаворит - шнурочки і стрічки, але ця любов у нас ще з минулого місяця. Не знаю чому йому подобається так їх перебирати і гризти - чи вони якось особливо масажують ясна, чи що?
та і взагалі Данусик почав розуміти, як працюють якісь базові іграшки - що в сортері всередині є предмети і їх можна діставати (ми на етапі "діставати", а мама тихо мріє про етап "складати"), що, якщо натиснути на якісь кнопки, то напевно буде музика і десь засвітиться в іграшці лампочка. Знає, де його ящик з забавками, знає як дістати з-під дивану (якщо недалеко закотилося) і як скинути щось зі столу
окрема історія це книжки. Я напевно зараз здамся досвідченим мамам геть наївною - але ж де я могла бачити дитячі книжечки? от ми з Данусиком разом знайомимся! так от, мене саму вражають книжки, де, наприклад, вклеєні клапті різних за фактурою матерій! в нас є така "це не моє кошеня, в цього кошеняти занадто м'які вушка", а вушка в сторінці вирізані (сторінки з грубого картону) і на дно приклеєний м'який матеріал, як вата; або "це не моє кошеня, в цього кошеняти занадто жорсті лапки", а на лапки клаптикі шкіри наклеєні; і на завершення - "а ось це моє кошеня, в нього такий пухнастий животик!" і на живіт наклеєний шматочок штучного хутра. Данусик вже знає, на якій сторінці що треба мацати - це так кумедно! або є книжечка "давай знайдемо мишку! а чи мишка в шафі?", а шафа має наклеєну на сторінку дверку, яку можна відгорнути, "ні, мишки в шафі нема... а чи мишка на кораблику?", тут парус наклеєний і відгортається, "ні, мишки тут нема". Малюк намагається ті частинки перегортати, але зовсім вони нас не слухаються... ну, і книжечки з зображеннями усяких предметів, при чому ті предмети ще й заодно пазлики - можна дістати зі сторінки і вкласти назад - цього ми ще взагалі не розуміємо. Але перехід від бажання просто погризти книжки, до намагання, хоч зрідка, погортати перед тим як гризти вже відбувся :)
ще ми пробували кататися на качелі, але по-моєму Данусик більше боїться ніж отримує задоволення - так тримається пальцями, аж пучки біліють. Напевно, нам рано ще такі розваги...
в розділ "пожалітися" напишу, що малюк почав гірше спати, гірше ніж меншим, раніше прокидався двічі за ніч поїсти. А тепер до 4-5 разів може плакати, при чому їсти він вже не хоче, а просто перевіряє, чи мама поруч, проситься на ручки і повертається в ліжечко дуже неохоче (а інколи мама просто кладе мацьопо між собою і татом)
