місяць двадцять перший: підростаючий британець

чесно кажучи, я почала писати про два місяці разом, але деталі пригадувалися "по ходу", тому в кінці кінців розділила розповідь на дві окремі нотатки. У цьому пості якось все крутиться навколо Данилкових слів чи позначення ним понять - кожне стає цілою "історією". Отож, так і розповідатиму :)

спочатку пройдуся по старих словах, що зазнали метаморфоз:

23. "daddy" - протрималося в словничку щось з тиждень, не прижилося (а от мене він довго називав: "mammy"), видно, ми дома не використовуємо англійську, тому воно з садочка принеслося, але швидко пропало ("mammy" - жило якийсь час, бо няня використовує його значно частіше, сама чула). В жовтні зате з'явилося: "тато". І, якщо раніше ми з Петром були: "маму" (саме: "мамУ", думаю, це від кличної форми: "мамо", "тату" - так об'єдналося), то тепер ми обоє - "тато"! але в критичні моменти - вночі, чи як гримнеться десь - чітко кричить: "мама"! ще для "посміятися" напишу, що я перший раз натайпала: "mummy" - мумія в перекладі - майже за Фрейдом асоціація! бо в жовтні Данилко вставав о 5:00-5:30 ранку зазвичай, о 6:00 - це якщо батькам пощастить - ми з Петром були реально як дві мумії :)

32. "білочка" - не прижилося, тому під цим номером поставю "ку-ку", яке я чомусь не порахувала в 18-ому місяці, хоча й розповідала про нього, а в жовтні воно доповнилося  і англійською версією: "peekaboo"

34. "ка" - це 100% кава, а то я щось сумнівалася спершу. Щоранку ходять з татом робити мамі цей напій :)

35. "пе", яке, здавалося, означало: "пес" протрималося тиждень чи два та й зникло. Замість нього впишем: "ням-ням", яке в нас є вже давно, як повідомлення, що смачно. А тепер, як стало зимно, то у нас з Данусиком з'явилася така собі традиція - ми після прогулянки п'єм чай (ну, чай то мама п'є і тато сьорбає, а Данилко або лимон з цукром залитий гарячою водою, або якийсь теплий компот, часом молоко, але рідко - зрештою, будь-що тепле після прогулянки ми називаємо: "чай") і до чаю у нас є "ням-ням" - печиво, чи пиріг, чи кап-кейк, маффін, etc.

тепер про нові слова чи поняття:

46. "буба" - від: "бубка", в значені: "ягода" - малина, чорниці, гранат (даю вже чищені зернята), чи полуниці та навіть мандарини теж. Раз в день мусить бути "буба", як не крути. Ви не дивуйтеся з того, що жовтень, а в нас ягоди - це ж Лондон, тут є все цілий рік і в ту ж ціну постійно, а отже і тієї ж якості

47. cookie - печиво. Ой, просто "біда" з тим солодким... дитя постійно хоче "ням-ням", або cookie, або "бубу". І якщо колись можна було дати рисове печенько несолодке, то тепер малюк мудрий і чітко знає, яке саме cookie він хоче, і в якій шафці воно лежить. От як ви пояснюєте, що десерт буде потім? хтось скаже, що сама винна, навіщо взагалі давала? але я вважаю, що рано чи пізно почне то їсти, всі будуть пригощати, чи дарувати на свята, тому десь від півтора року я давала вкусити свого снікерса, чи твікса, або лизнути моє морозиво, чи шматочок торта скуштувати. Але от зараз Данилко прагне солодкого ЗАВЖДИ. Моя стратегія з обмеженням виглядає так - або даю після основної їжі, або в оті моменти, коли ми п'єм чай, але раз на день, або "бубу" як корисний замінник. Більше ні, бо нині вже було. Але хоч раз на добу у нас "скандал", бо Данусик хоче "ням-ням", або мама відкрила шафку, де лежить cookie, і синочку одразу стало його треба (тут має бути смайлик для позначення "замаханої" мами)

48. "ааа" - пити, це від того, що ми п'ємо дома газовану мінеральну воду і виходить, що кажем: "ааа" в кінці процесу, бо вона щипає трохи язика. Ще Данилко каже: "ааа", коли показує на рот, або на чашку. Взагалі, у нас в жовтні було досить багато гостей, то мені було кумедно спостерігати, як малюк намагався повторювати за нами - ми п'єм вино, він і собі сідає за стіл, вимагає таку ж склянку і "ааа", навіть чокається. В результаті побив нам два бокала (я не жаліюся, просто констатую факт). Ну, і ми його пересадили цього місяця з його стільчика за дорослий - трохи зависоко, але він і так скаче-товчеться та майже не сидить спокійно. Плюс для малювання, в Данилка є власний маленький столик і стільчик. До слова, малює в основному мама і все квіточки та зірочки (що замовляють, те і "творю"), цьопик часом маркером водить туди-сюди по папері - ото й все. Пальчикові фарби пробували, то намагався пальця з синьої фарби запхати одразу в банку з жовтою. Такі з нас "художники"...

49. "уууї" - коли з'їжджає з гірки, то так викрикує, відповідно, сама гірка - теж стала називатися "уууї". Часто й гойдалку так позначає. І коли йдемо на прогулянку - теж одразу вимагає "уууї"

50. "see saw" - це та качеля, де двоє діток з різних боків сидять і так вверх-вниз під своєю вагою гойдаються. Назва від англійського віршика про Мері. Я якось розберуся в цьому питанні і окремо напишу. Але дуже в нього класна вимова при цьому: "see saw, see saw" :)

51. "кака" - горщик і сам процес, називати щось погане: "кака" - я не навчила і не знаю чи вчитиму, якось на разі обходилася без такого узагальнення. Успіхів з використання горщику нема - далі в памперсах ходимо
52. "фа-фа" - машина сигналить
53. "уї-уї" - поліція їде зі звуком, каже так на машини поліції, швидкої та пожежної служб
54. "мо" - молоко

55. цьом-кає, може послати повітряний поцілунок, або з'імітувати, що дві іграшкові тваринки поцілувалися. Повітряний поцінунок і раніше міг послати, але не щоразу, а тепер чітко робить на прохання. Коли я хочу його поцілувати, то ще може покричати: "no!" - "повимахуватися". Сам теж не щоразу цілує - мусить мати настрій. А от повітряний - запросто, особливо бабусям по скайпу :)
56. "дідо" - чомусь тато і дідусі Данилку легше пішли, аніж мама і бабусі - чоловіча солідарнісь, видно :)

57. "баба" - але рідко, одразу діда шукає

58. і ще з'явилися всілякі прикольчики в стилі: "this is the кві" - "це квіточка", "this is the тю-тю" - "це поїзд". Логіку англійського простого речення опанував, артиклі теж - малий британець росте же ж! :)
59. monkey - мавпа, часом видає звук: "у-а-а-а" - при цьому ще рукою навчився бити по роті, наче Тарзан
60. the bubble - на мильні бульбашки - ми часто купаємо Данилка в пінці, відповідно тим же словом проситься в ванну, ще так само каже на надувні кульки

p.s. як вибирала фото, то згадала, що Данилко вміє нюхати квіти, здається ще влітку навчився. Мені навіть його няня якось зі здивуванням розповідала, що вона пересаджувала щось у себе в садку, а він нюхав, і її це вразило (наче британці ніц своїм дітям не показують про природу та не вчать отакої елементарної взаємодії). А от у жовтні няня дивувалася, що Данусик дмухає на кульбабу, котра біла :)

bye bye, Skype!

місяць двадцятий: малий шкодник

почну зі словничка:

34. "ка" - слово недоведене, але є підозра, що воно означає "кава" - тато з Данилком щоранку роблять мамі каву, або "ноцник" - теж звучить як: "ка". Або і то, і то - в діток часто один склад позначає кілька речей. Так що ми з Петром ще дешифруєм :)

35. "пе" - теж недоведене, але здається то є "пес". Просто, коли я питаюДанусика: "песик?" - він мені відповідає: "гав-гав". І от як перевірити, шо "пе", то є "пес"? коли прощу: "покажи", то веде до вікна... досліджуємо...

36.  "ту-ту" - поїзд

37. "ух-ух" - сова

38. "іа" - ослик

39. "туда" - вже давно каже, але я забувла згадати, ще й пальцем показує куди він хочем

з ноцником є деякий прогрес - приносить його, показує, щоб я зняла памперса, коли знімаю, то сідає. Але ніц не робить! так що успіх сумнівний - але хоч щось :)

почав цікавитися ліжечком, просить аби поставили його туди, може навіть прилягти і вкритися. Але спати там не планує - все на рівні "погратися"

розібрався з сортером - раніше знав лише куди коло пхати, тепер вже всі фігури вірно розсортовує. Аналогічно має кілька пазликів, то якість простіші - де знизу намальовані ті тваринки, які треба запихати - він складає. Де знизу порожньо - то сам ні, але якщо я покажу, куди ставити - то поставить, ну, сам може лише деякі очевидні фігурки, наприклад, жираф з довгою шиєю. Ці забавки йому вже навіть набридли, часом неоче складає. Чим таким можна зацікавити півторарічного малюка?

цього місяця Данилко "вчудив" першу "шкоду" - викинув з вікна шкапретки! при чому такий зранку милий, показує щоб я дала погратися. Ну, мені ж не шкода - 5 нових пар! з яких він викинув 6 штук, поки я десь відволіклася! вікно у нас безпечне - він не вилізе і дірка маленька, але от шкарпетки пролізли. Одну я знайшла на підвіконні, другу виловила з парапету довгою шваброю, при цьому ще 3 з того парапету впали до сусідів на терасу. Ходила "побиралася". Але історія на цьому не скінчилася, бо наступного дня Данилко викинув босоніжка! я знову ходила до сусідів... а ще наступного 2 книжки! був сварений, навіть татом (в нас тато добріший і лагідніший, а мама любить "строїти"), правда сусіди у відпустці, тому книжки так і валяються... ну, і походнішало, тому вікна в основному зачинені, більше втрат нема. А чи надовго?..

друга "шкода" була, коли Данусик сам вийшов на балкон. При чому так тихо-тихо. Ми були в іншій кімнаті і я кажу Петру: "чьо так тихо?" - Петро пішов глянути: "чьо там" - а це чудисько на балконі! балкон теж повністю безпечний - але треба за малечею вже слідкувати - капці!

переїхали цього місяця за загальний стіл. Ну, сидить він на своєму стільчику,  але стільницю я вже не ставлю, а присуваю до нашого столу. Данилко навіть почав проситися сидіти на наших стільцях - відчуваю, що недовго ще тому стільчику нам служити... такий малюк поважний, все повторює за батьками

в тему про повторює - "папужить! дійсно все. При чому як каже Петро: "хоч би щось добре". От зуби чистить він неохоче, а як покривитися, чи язика показати, чи побачити, що ми їмо морозиво, і вимагати собі - то це бігом. Пора вже фільтрувати, що при ньому робимо та кажемо :)

і така "модніца" росте - якщо я щось куплю йому, то все мусить поміряти, буде носитися з тими капцями і в тих джинсах - от де воно в тх діток береться? :)

місяць дев'ятнадцятий: апу :P

цей місяць був дуде урожайний на зуби - у Данусика їх вилізло одразу 3 - оті перші кутні вже усі є. При чому вони якось лізли всі одночасно і хоча мали б були спершу верхні, а потім нижні, але у нас вийшло перше ліві, потім праві. Правда різниця між нижнім лівим і правим верхнім 3 дні, але факт є фактом. По числах - лівий нижній я побачила 3-ого серпн, а 5-ого вже засікла верхній правий. Правий нижній з'явийвся числа так 24-ого (приблизно, бо я не записала і тепер точно не пам'ятаю)

про словничок (нагадую, що я вирішила вести загальну нумерацію слів)

22. "альо" - насправді знає з місяців 10-и, але я забула розказати, то зараховую зараз. Плюс, саме зараз почав "гратися" в "альо" дуже інтенствно - може взяти телефон - мій, чи дитячий, чи планшет, чи пульт від телевізора (щось подібне на телефон) - і казати до нього: "альо". І до вуха притуляє, звісно... імітує "говоріння", сміх, паузи... така милота :)

23. "mammy" і "daddy" - важко вловити до кого що він каже; по-моєму, і те, і інше до нас з Петром обох - досить таки кумедно. Зараховую як одне слово, бо "мама" вже було в словнику, а отже, нове дише "daddy" Плюс, я рахую "значення" незалежно від мови, а не саме "слово"

24. "ууу" - то так слоник каже, ну, я так навчила, що то "ууу" хоботом слон робить. Якщо у вас слоник каже не "ууу", а щось інше - признавайтеся :)

25. "шшш" - шипить змія

26. "жжж" - жужить жучок чи мушка

27. "га-га-га" - кажуть гуси і часом качки

28. "кря-кря-кря" - качки крякають

29. "ква-ква-ква" - жабка квакає, прадва в нього якось "кря" і "ква" дуже подібні :)

30. вміє показати, що краб може клешнями, наче щипати

31. "кі" або "кві" - квіточки, каже і на зірки, і та квітки, і на якісь такі дрібні символи, наприклад, на мої сережки

32. "бі" - білочка, але рідко - непопурлярна у нас білочка...

33. топ слово місяця "apple" - звісно, "яблуко" українською - це так довго, в от "apple" - слово правильного розміру! яблука - улюблений Данусиковий фрукт, і яблучко "рішає" буль-яку проблему - як "шось не то", даєш дитині ябко і маєш спокій. Знає, де вони лежать - підходить до холодильника і каже: "апу", інтоняція наказова - щоб не сміли відмовити! отаий у нас "босс" в хаті

після повернення зі Львова у нас вдома завівся "ноцник" (горшок), але толку на разі ноль. Як посадим його туди, то малеча одразу хоче скочити і десь бігти. А ведмедика без проблем садить і хвалить за те сидіння на горщику. Тому будь-які поради в тому напрямку вітаються, хоча я схильна до 2-ох років не перейматися

ще пам'ятаю, якось мені "встрілило в голову" і я почала питати Данусика:

- покажи, де носик? - показує

- а в мами, де носик? - показує

- де очко? - показує своє

- а мамине? - теж показує

- а покажи вушко? - думаю: "та не знає він, що таке вухо, звідки йому то знати?" - показує!

- а мамине? - теж показує!

- покажи ротика? - це я вже, щоб "закрити тему" - показує! і мамин теж!

- а зубки? - показує!

- а язичок! - теж показує!!!

няня навчити не могла, бо я ж українською питала, я спеціально не вчила, час від часу - дуууже рідко - розказувала віршика:

летіла бджола - жжж - коло чола

летіла оса - жжж - коло носа

летіла мушка - жжж - коло вушка

а ще одна мушка - жжж - коло "брюшка" - це вже моя власна "самодіяльність почалася -

а гава летіла і в рот залетіла!

мальота прогресує - не встигаєм з Петром навіть зауважувати. Скоро геть дорослим стане :)

яловичина у соусі теріякі: привіт зі сходу

місяць вісімнадцятий: річка, спека, черепаха

а у нас повноліття "на носі" можна сказати - майже 18 місяців Данусику! що ж нового сталося... зі слів "виграє" перше місце цього місяця: "нема" - і нове, і улюблене. Можна сказати (з натяжкою), що Данилко сказав перше речення: "гав-гав нема", бо собачки-таки не було. І оте "нема" малюк повторює без зупину - випив водичку, каже: "нема", з'їв печенько - теж "нема". Друге нове слово у Данилка: "ляля" (лялька), кажу: "дай лялю" - приносить мені і каже: "baby?" (ця запитально інтонація це щось). Ще одне улюблене слово (майже як "нема"): "my". Забереш у дитни щось, а він як почне: "my! my! my!"

от буквально на останніх днях 18-ого місяця тато навчив Данилка ще одного слова! і слово це - черепаха! у Данусика звучить як: "чіпа". В нього є іграшки для ванни - велика черепаха-мама, яка плаває в воді і катає на спині три малі черепашки-дитинчата, ось ми повернулися до Лондона, почали знову з ними у ванні купатися та вивчили нове слово :)

вперше Данилко сам ініціював гру! звісно була та гра простою "ку-ку", але от тепер не ми йому вигадуємо забавки, а він сам починає "ку-ку"-кати і натякати, що його слід розважити. Аналогічно з танцями - як зачує десь музику, то буде тягнути нас танцювати, сидіти не смієш, всі мають разом рухатися :)

цікаво як малюк інколи застосовує слова у незвичний спосіб. От наприклад "па-па" почав казати, коли втомлюється і хоче вже побути лише з мамою - типу "гості забирайтеся геть", або: "мама, йдем додому, всім па-па". Це якісь такі асоціації... і правильні наче, і доволі своєрідні, мене вони усміхають. Чула, як замість: "па-па" казав: "bye-bye" - от якщо він слово знає і англійською і українською, це як одне слово рахувати, чи як два? вирішила відтепер рахувати нові слова щомісяця - їх з'явилося 4 і маємо у сумі 21 штука (плюс "baby" та "bye-bye", які я окремо не рахую). Звісно, рахуватиму лише поки мені пам'яті вистачатиме на них :)

а ще ми літали до Львова і оскільки погода була спекотною, то познайомили синоча з однією з улюблених татових забав - плавати у гірській річці (мама в нас більше море любить). Сказати, що Данусику сподобалося, це сказати ніц - він був в захваті! кидався камінцями в основному і сидів з татом в "джакузі" (гарська річка має таку течію, що воно відчувається як масаж водою) - звідти дитину доводилося силою витягати. Малюк навіть поспав на пляжі... також ми йому в нас у подвір'ї влаштовували pool party - велика миска і вода дорівнює щасливий Данилко, головне, що зайнятий на годину. А загорів - вав! волосся вигоріло - і такий весь смаглявий блондин вийшов!

при цьому чомусь почав боятися купатися - в ванну ставлю і не сідає, а стоїть і довго треба вмовляти сісти. Покласти нереально взагалі - крик одразу, голову помити важко - коли вода на очі тече теж "свариться" з нами. Це вже другий місяць так. Думаю ми з татом або якось загарячу воду набрали, або колись він схопив мило, а потім руками потер очі - пекло, звісно, і злякався та запам'ятав собі. Зате тепер менше використовую і мила, і шампуню, стараюся просто водою в основному - кажуть для дитячої шкіри того досить і здоровіше навіть

з суперечливого - любить собак, але лякається як вони гавкають. Бачить пса, то буде проситися йти до нього - дай погладити, навіть великого. А почує здалеку гавкіт то біжить на руки - боїться. Котів теж любить, але вони спритніше тікають і не даються побавитися, а собаки "терплять" Данусика :)

ми підстриглися! вперше! до того якось наче не було чого. Роботи перукарці аж на 7 хвилин, зате тепер набагато акуратніше виглядає. Звісно, коли помічав, що його чіпають, то крутив головою та махав руками, але я старалася відволікти і в мене добре виходило - підстигли гарно

правду хтось з відомих людисьок казав: "виховуйте себе, а не дітей, а вони братимуть з вас приклад". Подивися Данусик, як тато траву стриже і собі катати газонокосилку, і вилами бавитися, і віником подвір'я замітати - такий помічник росте :)

взагалі, за цей місяць прогрес як на мене шалений - і ходить набагато краще, ми по 20-30 хвилин могли по селу гуляти за руку, і якось поводить себе доросліше, і намагається говорити багато, повторювати старається за всіма... я колись читала, що подорожі дуже позитивно впливають на діток, ніби підштовхують їх до нових звершень - цікаво, це воно? чи просто півтора року це вже такий вік "цікавий"? :)

місяць сімнадцятий: жираф!

наш Данусик сказав своє перше повне слово! я маю на увазі не якісь "гав-гав", "мяв-мяв", чи такі очевидні, як "мама", "тата", не скорочення, яко "гам", чи "пік" ("пець" - гаряче), а от просто СЛОВО. І це слово у нас виявилося - ЖИРАФ! отак от :)

вже після того, як Данилко почав казати жираф, мені Петро ще скинув статтю про те, як діти вивчають нові слова. Якщо коротко - то малюкам легше запам'ятати слова, які казалися лише в конкретному місці і в дуже конкретній ситуації. Тому от авокадо дитя запам'ятовує швидше, аніж "йди сюди", бо "авокадо" чує лише на кухні, за трапезою. В мене з жирафом якось приблизно так і вийшло - читала книжку, вона мені не подобалася, але от Данусик приніс. І отак він кілька днів приносив мені читати одну й ту ж книгу, де була намальована жирафа і запам'ятав! класний був момент, коли він каже: "жира?" ("ф" пропускає і отака запитальна інтонація) - мама аж "в осад випала" :)

вже раз пішла мова за слова, то перерахую все, шо Данилко вміє сказати:

1. "гав-гав" - то є песик ("собака" ще не знає) і лисиця
2. "ау" - вовк (звук, наче виє)
3. "пі-пі" - мишка
4. "ко-ко" - буль-яка пташка і все жовте (навіть часом верблюд)
5. зайчик сопе (шморгає) носиком
6. вміє класно хрюкати на свинку і на слона, а часом і на гіпопотама
7. "ме" - коза
8. "бе" чи "ба" - баранчик (по англійськи "ба", то він якийсь такий середній звук каже між "а" і "е")
9. "жжжж" - на всі машинки, поїзда, літаки, колеса, і на світло ламп теж (якась така асоціація з фарами?..)
10. "пі" - "пік", якщо даю їсти гаряче, коли показує на духову шафу, або на моє горня з кавою
11. "па-па" - коли прощається, почав казати його частіше, при цьому махає рукою
12. "мама" - каже і мені і Петру, коли питаю: "де тато?", то показує на Петра, але каже "мама" :)
13. "нє" - це топ слово місяця, ще робить характерний жест рукою, наче відсовує від себе те, що я йому пропоную
14. "гам" - встає дитина зранку, голодна як вовк, і одразу: "гам" каже - і все мамі ясно :)
15. "бух" - щось впало або м'яч :)
16. "oh, wоw" - здивування, отак по-британськи ;)
17. жираф!

ще у нас з'явився 9-ий зуб! це перший з кутніх. Я його якось навіть не одразу побачила, помітила вже таким величеньким, і чомусь я їх чекала знизу, а виліз верхній. Потім перевірила - то порядок вірний, перші верхні лізуть, і чому я чекала його знизу? :)

в харчуванні зміна лише одна - почала давати смажене. Не знаю чи багато на його вік, але щотижня є сирники з бананом, є млинці з кабачка (як дируни, але кабачок замість бульби) і ще разок свинні котлети. Рагу я смаженим не вважаю, бо воно в мене більше виходить, як соте - в своєму соці "томиться". Намагаюся якось уніфікувати меню, щоб хоч 3 дні в тиждень ми їли всі разом, а решту 4 готую йому окремо. Звісно, що малечі даю менш засмажене, світлого кольору і солю менше, ніж якби то було просто нам... колись же має перейти до загального столу чи не так? і друга зміна це помідори, огірки, перець - даю сирими без обмежень, Данусику подобається :)

оскільки пост пишу з запізненням, то ніц мені більше такого особливого не пригадується. Але десь тоді я звернула увагу, як Данусик вбирається. І мені здалося, що він розуміє набагато більше, аніж ми, батьки, собі думаєм. Діалог:

- ходи вдягатися

- нє

- Данусику, ходи до мами

- нє

- бери штани на ліжечку і принось, - ще пальцем вказую на штани. Бере! і приносить!

- сідай, будем штанці вдягати, - повертається до мене дупою і сідає мені на ногу, як на стільчик. Коли наставляю штани, то запихає ноги

- вставай, - встає і чекає поти штанці мама натягне. Почекати, копи застібну ґудзика, вдається не завжди. Знову кличу довго, аби прийшов, малюк регочеться і обходить мене якомога далі, але мама таки зловила чудисько, чудисько сміється

- тримайся за маму і підіймай нозю, будем шкарпетку одягати, - тримається за плече, по черзі ноги підіймає, я одягаю шкарпетки

- давай футболку знімати, "по-дорослому", - підіймає руки до гори, я знімаю футболку та одягаю іншу, Данилко шукає рукава сам, я лиш направляю руці. Так само вже при виході подає ноги взутися, тримаючись за мене чи стілу. І в куртку теж сам руки запихає, я хіба допомагаю - ну все ж розуміє дитина! ясно що мені моя дитина просто геніальна, простіть мені інші батьки - думаю ваші для вас теж геніальні "шо капці" навіть в 3 місяці вже були, коли казали "агу", зате як геніально казали! :)

UPD від 27-ого липня 2016 року
мені щойно нагадали, що Данусик вміє витирати серветкою і собі бузю, і комусь, і стола теж, і руку об руку стріпати може. Але це він давно навчився, можливо, навіть на місяці 11 (брав з діда приклад, коли він витирав стола)... просто зараз малюк це вже робить просто професійно :)
end of UPD від 27-ого липня 2016 року