малюк у нас ще та "товкача", тому що товчеться без перестанку. Ні секунди спокою в тої дитини не є. І купа всіляких звершень у відповідному напрямку: 23-ого вересня заліз на диван сам, в вересні ж навчився злазити з дивану і ходити по сходах за руку (до речі, злазити з дивану я його вчила досить довго. Данилко свого часу зрозумів значно раніше і за 1 день - десь тричі показала в районі 9-и місяців і профіт. А Кирилкові я показувала місяців зо 3 після кожного прокидання, но він все одно ще мені падав з того ліжка лобом донизу і ніяк не злазив дупою. І от - нарешті). Все краще і краще ходить без допомоги. Спершу босоніж ліпше аніж у взутті і на вулиці. Але з часом - і в кросівках, і в чоботах почав без проблем вмикати супер швидкість. Постійно норовить десь втекти і вимагає прогулянок від моменту, як продирає зранку очі - "деммм!" :)
зуби: 30-ого вересня виліз верхній лівий зуб! Третій. Четвертий десь між 10-11 жовтня, я так думаю, бо точний момент не зловила, побачила вже як явно проклюнувся. Це був верхній правий. 9-ого листопада виліз 5-ий - верхній лівий, а за ним 22-ого знайшла 6-ий (верній правий) і 7ий (знизу і я думаю, що зліва - в мене не записано де саме. Але вони в нього ростуть в правильному порядку, тому точно знизу - відкривають другу пару нижніх різців. З усіх попередніх пар першими були ліві, тому припускаю, що цей теж лівий). Завершальний в цьому часовому проміжку 8-ий зуб з'явився 4-ого грудня (знизу справа - щоб закрити пару)
гарно і досить самостійно їсть. На разі більше руками, плюс я годую з ложки/вилки. Має хороший пальчиковий захват - це той, коли горошину бере двома пальцями - вказівним і великим. І так наминає по одненькій... знає, що як наївся, то треба віддавати тарілку - навіть якщо вона ще повна і навіть якщо їжа падає - це ж не його проблєми... вправно п'є з звичайного горнятка
словничок у нас також поповнився:
- на! - означає "дай". Найсмішніше, коли промовляється з наказовою інтонацією: "на!" - я сказав! що не ясно?!. :)
- тато
- деммм - йдем
- нам-ням - щось смачненьке
- дай - з'явилося десь пізніше в цьому часовому проміжку
- нє-нє-нє - це повторює за мамою "ні-ні-ні" і ще такий жест робить "но-но-но" пальчиком. Наприклад, показує на сходи і каже "нє-нє-нє", бо знає, що йти на сходи самому не можна. І пальчиком мамі помахає - раптом мама забула, що ніззя?
- ого! - шось таке, що його дивує
- трохи всіляких тваринок: ко-ко, уіу (кураріку), бе (більше з інтонацією "бє"), хрю пробував казати. Але ми то все не повторювали регулярно і воно забулося. Наприкінці терміну лишилося гава (то одне з перших слів) і мяу
дуже треба йому всюди вилазити - на диван, на стілець, на іграшки, столик для годування, залазити в шафу. Ну, вилазити/спускатися навчився - от і залазить тепер. Ще одна Кирилкова любов - то шухляда з коробочками, кулькАми і полиці з кастрюлями. Господарочка щодня господарює, їсти варить... сил у мами вже не є :)
почав цікавитися lego - мама має скласти, а Кирилко поділить на детальки. Duplo у нас не один кілограм лишився після Данусика - то ж ми бавимося. Коли запитую, що яка тваринка каже, то біжить шукати фігурки тваринок до ящика з конструктором - така кумедна асоціація в малючка :)
а ще ми прикрашали першу в житті Кирилка ялинку! першу, яку він запам'ятає, якщо бути точними (забіжу наперед - за сезон побито 3 іграшки). Така "цяця" цікава! :)
No comments :
Post a Comment