найбільш вагомою частиною вражень у цьому періоді є школа і все пов'язане з нею. Данилко знайшов контакт з учителькою Олею (Олі років 20 і вона сама як дитина. Але між нею і класом панували любов і гармонія - тож нехай). До слова, Оля звільнилася після першого семестру (з її слів - сім'я переїхала закордон), і тоді дітки отримали Іру. З Ірою у них теж усе склалося, але - з моїх спостережень - у Іри спокійніший характер і вона з меншим ентузіазмом реагувала на бздури малюків. Тому - вони затоваришували, але поступово
кумедно писати про це майже влітку - але Данусик з класом відвідували резиденцію Миколая! і навіть писали йому листа! вдома ми теж оиста писали - вийшов у нас лист списком в 12 пунктів. Кожен пункт - одне слово, яка Данилко писав САМ! мама трохи десь допомагала, але загалом - слово він може розкласти на літери і надрукувати їх
Данусик зробив великі успіхи у читанні! я не могла його навчити складати літери від слова "зовсім". А от у школі - процес зарухався. Просто склади - приголосна і голосна - малюк складає прекрасно! якщо склад має більше аніж 2 літери, то вже складніше, але є рухи у вірному напрямку, тому мама вірить у швидкий прогрес
гарно у Данилка склалося з плаванням - якщо починали вони з мілкого басейну і нарукавників, то закінчили семестр плаванням з паличками під руками у великому басейні, а на спині - навіть без підтримки! згадуючи, як ми з Петром не могли ту дитину впросити/затягнути/запхати у воду і які були скандали при будь-якій найменшій спробі, то я дуже горда. Данусик - великий молодець. Я вже з нетерпінням чекаю літа, щоб подивитися, що ж він витворятиме на морі з новими навичками і новою впевненістю у собі
розвиваються і Данусикові стосунки з Кирилком. З одного боку - ревнощі присутні, завжди всього Данилкові має бути більше або краще (вимагає уваги дитина як уміє). З іншого боку - він завжли намагається дрібного заспокоїти, втішити або відволікти, коли Кирило плаче, вдариться чи засмучений. Складна любов сіблингів у всій красі! але тепер, коли дрібний вже добре ходить, їм явно цікавіще один з одним. Кирилко й зовсім, як Данусик поруч, сфокусований на нього і бігає слід у слід. Я дуже люблю, коли вони дома обоє, бо тоді дрібний мене не чіпає - він пристає до малого :)
No comments :
Post a Comment