що тут скажеш - проходила цей шлях не вперше, тому особливо нічого мене не дивувало. Але було 3 відмінності від попередніх вагітностей:
1. не було зовсім токсикозу - ні реакції на запахи, ні неприємної їжі, ні бажання якоїсь їжі, нічого такого. От ніби нічого мені і не є )
2. дуже швидко стало видно животик - для оточуючих, може, й непомітний він був. Але я вже кілька років спортом займаюся і працюю над правильним харчуванням - в мене живіт був вже майже плоский. Тож я зразу зауважила
3. бажання поспати після обіду - от вкладаю Кирилка на денний сон (так, він після півдня у садочку - приходив додому, обідав і йшов спати) та й собі засинаю з ним на півгодинки-годинку
і оці останні штуки з'явилися якось дуже швидко - раптом живіт виріс. Я ще не знала, що вагітна, почала думати - невже я десь прогадала з калорійністю? навіть зайве тренування в тиждень додала… і сон так само - почала засинати й дивуюся - чого то мені так сонливо? ніби ж є енергія, не хворіла вірусньою, ніц такого…
а виявилося - що в пузі вже малятко і отак її поява на мене впливала )
кумедно було як ми з Петром вгадували стать - хлопчик чи дівчинка. Мені було все одно - хлопчики дуже няшні, в мене 2, я знаю, що кажу; а дівчинка - це було б цікаво. А от Петро чомусь думав, що буде знову хлопчик. І ще якраз десь тоді я натрапила на інформацію, що якої статі перша дитина, то таку ж вища ймовірність мати в другій вагітності. А якщо перші дві дитини однієї статі, то ще вища ймовірність, що третя буде такої ж! ну - вказувало все на хлопчика! а я кажу Петру - "ти так втішився, що хто б це на був, але вона буде з тебе вірьовки вити". Як в воду дивилася )
No comments :
Post a Comment