4 роки 3 місяці: адаптація

що я можу сказати? адаптація в 4 роки, то не в 2 - Кирилко зовсім не плакав, жодного дня. Загалом, ідея ходити в садочок йому подобалася і він чекав, коли це почнеться. Від нас з татом він чув лише рекламу, він Данилка теж - Данусик любить ходити до школи. І от приходимо ми туди - а там першими приводили діток з молодшої групи, і всі вони плачуть, не хочуть відпускати батьків. Це так кумедно було спостерігати, як Кирилко спочатку гонорово бавився, а чим більше смутку спостерігав, тим ближче до мене переміщався. Перші 3 дні я сиділа з малючком 30 хвилин, а потім йшла гуляти і забирала через 2 години, далі він лишався на півдня

Кирилко періодично комунікував нам, що він не хоче в садочок, але при цьому слухняно одягався, сідав в машину і йшов у групу. Лишався інколи неохоче, але ми домовлялися з ним про подарунки за 5 днів ходіння до садочку, або якогось іншого виду винагороди - як от поїхати на вихідні в гори в басейн. Ще я просила Данусика з ним побаватися 10 хвилин поки сходяться інші дітки - і це теж виручало. А потім Кирилко подружився з Давидом і проблема зникла. Досить кумендо, що Давид - то перша дитина, з якою його познайомили в групі

ще один вид спротиву від Кирилка і демонстрації невдоволення садочком - це відмова там їсти. Перші тижні, його активо мотивували. Але коли він пожалівся нам: "не хоцу в садоцок, там заставляють амати", і ми чітко сказали вихователям не чіпати його - то він поступово відійшов і почав пробувати більше всього. Але там такі "чарівні" заявочки зіучали: "я не люблю їхнє яблуцко, я люблю тіки татове", "мені не смацні ті макайони, я люблю тіки мамині". Це дуууже приємно - але ж!.. зараз все набагато краще, хоча він всю порцію не їсть все одно. А який в нього шок був, що зупа може бути з гречкою чи макаронами! в мене в меню - або борщ, або бульйон, або крем-суп - я інших зуп не варю. То дитина і уявити собі не могла, що буває гречаний суп! а суп з макаронами він називає "непйявийний бульйон, він має кайтоплю" - бо що то за бульйон, в якому є картопля?.. ще класна термінологія - пйобував, амав, доїдав. Думаю можна здогадатися - лише куштував, трохи щось їв, з'їв усе )

садочок підтвердив нам, що Кирилко таки лівша - олівець і ножиці він бере лівою рукою. Хоча їсть дома правою. Якою в садочку він їсть - я не знаю

далі фото саме від вихователів, тому там різна якість і розмір. Я вибирала лише світлини, де Кирилко сам, без облич чужих дітей в кадрі. Але навіть по цих фото видно, який він спершу напружений, стриманий, сконцентрований. А з часом звикає до оточення, розслабляється, стає веселим, починає дурачитися )

4 роки 3 місяці: садочок

саме так - Кирилко почав ходити в садочок! ми йшли до цього рішення досить довго. Спочатку планували в 2.5 роки - не вийшло, бо почалася війна. А потім якось звикли, що він дома, і стало шкода травмувати його тим садочком і адаптацією до нього - ще й відключення світла, сирени, сховища... але те, що відбувалося в вересні - то всьо було останньою каплею. Наша дитина була маленьким диктатором, яка крутила всіма у всі сторони, як собі хотіла. І ми вирішили, прямо як в тому мемчику - "най іде і псує день комусь іншому" )

вересень, серед іншого, був таким складним, бо Данусик повернувся до школи. Відповідно Кирилку було скучно самому вдома - не було з ким бавитися - я та Петро працюємо, навіть якщо не їдемо в офіс. А отже - він нас постійно відволікав. І ми терпіли до жовнтя. Бо в жовтні було заплановано вирватися на море! так, не привиділося - ми поїхали в Хорватію на перший тиждень жовтня! на море! і це був чистий кайф - відсутність туристів, порожні пляжі, все ще тепла вода та непекуче сонце... а от після цього повторного відпочинку ми за тиждень організували дитині садочок. Насправді, він ходить в садочок при Данусиковій школі - що є зручно з точки зору доставки їх обох туди і забирання додому. І ми були вже впевнені в укритті і безпеці дитини протягом тривог. Тому "вибирали", то - голосно сказано. Але все ж домовитися про перший день і приготувати довідки від лікарів, капці і т.д. було потрібно

звіт про Кирилкової адаптації до садочку я напишу окремо. А зараз покажу вам Хорватію в жовтні, наші поїздки до бабусі Валі та в Буковель в спа - ми вперше були в "Хвої" і нам сподобалося! великий басейн, кілька саун, сольова кімната, купа надувного щастя для діте...

і найцікавіше фото, як Кирилко собі проходив мимо, а поруч пролітав Данусикови лікоть - ніби й не сильно той лікоть його і вдарив, але синяк такий смачний на оці вийшов, що мама сфотографувала як компромат )))

Кирилку 4 роки: happy birthday!

Richard C. Morais "The Hundred-Foot Journey"

Jennifer E. Smith "The Statistical Probability of Love at First Sight"

Taylor Jenkins Reid "Maybe in Another Life", "Malibu Rising"

4 роки: плаваю як киця

і це не жарт - найцікавішим здобутком за літо для Кирилка я вважаю той факт, що він боявся води (моря, якщо точніше) як вогню, але в кінці кінців навчився плававти. І навіть від того закайфував. Правда тато почав тоді стогнати. Я от подумала - мої діти реально постійно нависають на Петру, коли заходить діло до якогось фану. До мене вони ходять їсти і коли треба пожалітися, або щоб їх пожаліли. Ні, я якраз не жаліюся. Просто як факт. Так от - Кирилко, як навчився плавати, то не давав Петру спуску зовсім. Постійно вимагав, щоб тато з ним плавав. І звісно, це сталося в наші останні дні на морі. В перший день ото не можна було, щоб 2 тижні кайфувати. Нє, то треба було лишити на другу половину. І останні 5 днів відпрацьовувати всю відпустку )

розкажу, що спочатку ми намагалися всунути Кирилка в коло. Але моря він боявся - капці. От в басейні - хоч і глибокому глибокому - плавав в тому колі, а в морі - ні в яку не погоджувався. Потім ми якось переконали його спробувати нарукавники - і поступово Кирилку зайшло. З досвіду - Кирилко, як і Данилко свого часу, спробував самостійно пливти в закритій бухті. Тобто дітей лякає відкритий простір моря, сам факт, що навколо отак багато води (сюди ж пояснення, чому в басейні нормально, а в морі - ніяк спершу не хотів кожен з них). І ще один висновок - етап кола варто попускати. Бо з Данилком ми долали спротив на коло, а потім окремо спротив на нарукавники. А з Кирилком обійшлося одним підходом. Так що маємо двох плаваючих дітей, які кайфують від води. Данусик ниряє як видра, а Кирилко плаває як киця - так лапками попереду гребе-гребе...

а ще з плаванням нам дуже допоміг - "пан Антена". Це так Кирилко називає Анте - нашого host в Трогірі останні 5 років і вже друга за цей веcь час. В нього на кораблі був маленький надувний кораблик. Ми туди посадили Кирилка і катали, тягнучи за шнурок - таким чином він зрозумів, що впринципі оці надуті штуки таки тримають на воді. А потім Анте трохи поплавав з ним у морі. А це ж чужа людина, вередувати йому якось не пасує. Довелося терпіти. І потрохи він набрався розуміння, що не так воно і страшно. А за кілька днів вже плавав з татом

ще Кирилко спробував бути єдиною дитиною в хаті, поки Данусик гостював у бабусі Валі. З одного боку він гарно і дуже тихо та спокійно бавився. З іншого боку - він точно скучав. Мені здалося, що коли вони двоє дома, то якось легше, бо вони тусять між собою. А коли Кирилко сам, то часом доводилося його розважати, або пропонувати чим би він міг зайнятися. Ну, і послатися Данилком - типу: "піди, включи дрібному мультика" - не випадало. Доводилося самим ходити, поки він не навчився користуватися пультом...

і це ше одне круте досягнення - вміння ввімкнути собі YourTubeKids. Але тепер доводиться зранку добре дивитися, чи він бавитися пішов, чи телевізор собі втіхаря дивиться. А встає він перший - питає мене, чи можна йти, і тусить до тата в ліжко пообійматися, повалатися, а тоді тікає бавитися. Данилко і мама сплять довше. А тато завжди раніше встає - він не страждає (так-так, я сплю з Кирилком, Данилко в своїй кімнаті, Петро в нашій спальні - але в гордій самотності. Нам так добре, ніхто не жаліється. Все чудово!)

Анте та його дружина Марія користуються скутером і електроскутером для пересування по місту, щоб уникнути заторів. І вони катали моїх дітей. А потім в Кирилка відбувався приблизно такий діалог з Анте:

- Kyrylko, do you want to see my motorbike?

- yes

- do you want to drive?

- yes, I want to drive

- which motorbike is better? mine or Maria's?

- yours is better

- why?

- because it is faster

дитині 4 роки! занавіс