6 років 6 місяців - перший останній дзвоник

закінчився перший рік школи! аж не віриться - мій мацьопик закінчив нульовий клас! вау! до речі свято останнього дзвоника було також досить цікавим - ніякої класичної лінійки, промов від вчителів і директора. Директорка за 30 секунд привітала усіх зі святом, а далі діти показали виступи, які вони готували до цієї події - танці, вірші та співи. Данусик був частиною танців - ритмічний він, а от на танці як на гурток ходити не хоче... також все це відбувалося у парку Культури у Львові і під час фестивалю "Street food so good" тому ми після того ще залишилися поїсти бургерів і картоплі фрі (діти - обоє! - були в захваті). Була також фото-зона - тож побачите, що ми там витворяли (до речі, дощ такий противний лив на початку, що капці... буквально тиждень до того ми ходили на фонтани з дітьми - і було так тепло, що я не боялася аби вони змокли, а тут...)

в червні ми бути на морі в Хорватії! і Данусик правав! сам! в нарукавниках, звісно... але як! плавали вони з татом так далеко як хотів тато - Данусик хотів ще далі, але татові було страшно. Тому я дуже задоволена, і тим, що він ходив на плавання, і взагалі результатом того ходіння - відсутність страху, розуміння, що його вода тримає, бажання плавати, ниряння з окулярами, кайф який він відчуває... клааас!

знову каталися на кораблику, Данилко знову рулював - хотів, соломився попросити, а потім такий гордий за рулем сидить, задоволена мацьопа мордася. взагал то була дуже насичена поїщдка - їхдили з кумами, купа дітей, то всьо бавилося-товклося, їхдтли в Спліт, відкрили кілька нових пляжів - пісчаних!

багато часу Данусик проводить з татом - їхдять ввечері кататися на велосипедах, або Петро бере його в офіс і вони там на піццу ходять. В дитини канікули, а мама з дому працює - Петро допомагає з цим шустриком як може. А піцца - то ще й у нас нова традиція вихідного дня - мусим замовити чи в чуботу чи в неділю. Данусик полюбив найдужче Маргариту :)

і ще додала дві фото з святкування 6 рочків Софійки. Най мене вже вибачать батьки за фото їхніх дітей у блозі - але ця кривляка це епічно. І він саме отакий і є! секунду серйозним, а в наступну кривляється і вар'ює :)

місяці 19-21: Кико!

про зуби: 20.03 виліз 11-ий зуб справа знизу, а 05.04 проклюнувся 12 зуб зліва знизу. Отож, маємо 12 штук

нові слова просто незлічити. Я окремо вела список зі 100 перших слів, то я його якраз закінчила до кінця 21-ого місяця. Тобто, 100 слів малючок має вже в рік і 9 місяців:

- Кико - Данилко. Поступово ще - Дани-Кико і Дико. Але в осовному Кико. Я навіть пост так назвала, бо "Кико" - це, звісно, щось неймовірне. І любов до братика теж не має меж - прокидається і перше слово в нього: "Кико?" :)

- бобий бень - добрий день. Є історія пов'язана зі словом - гуляю я з Кирилком, проходить мимо пані і каже, то ця дівчинка мені так гарно казала вчора: "добрий день"? я така - це хлопчик і навряд чи то був він, бо ще так гарно не говорить. Наступного дня приходить няня і каже: "Я вам забула сказати, Кирилко так гарно каже "бобий бень, тьоті"! в п'ятницю з жіночкою перегукувалися - мама випала в осад

- тьоті - тьотя

- дяді"

- буся - бабуся (моя мама)

- баці - бабця (Петрова мама)

- дідо

- Балі - і Валя (моя мама) і Галя (няня)

- пан - чоловік, няня каже "дядя", а я кажу "пан". От Кирилко каже і то, і то

- пані - де є пан, там і пані

- ивіт - привіт

- моко - молоко

- куки - від "кульки - це шоколадні кукурудзяні кульки, які Данилко любить насніданок, для Кирилка то є десерт

- вода"

- пити вода - склянка

- ту - як саме цю. Вибирає тарілки, скланку, ложку. Він у нас дуже любить солодку воду (на противагу, Данилко до цього часу не п'є газованої води - каже "солена - і не любить компотів). Ми даємо рідно, і зазвичай розводимо звичайною, то Кирилко слідкує дуже пильно. Якщо не бачив, що саме йому налили, то буде вимагати і ще пальцем буде показувати: "дати воду! нє! ту! ту!!!"

- муха - потім ще додалося "муська"

- петик - песик

- ко-ко - пташка

- кукіку - ку-ка-рі-ку, і півник також кукіку

- кан - кран

- татог - трактор. Взагалі кран з трактором ходять в парі. Нам садили дві великі сосни і вибивали велику яму ескаватором, а краном (скоріше маніпулятором) сосну туди ставили. Дати двилися на атракцію з вікна з татом. І осільки тато не сильно старався бути 100% точним, то тепер все пов'язане з будівництвом дитина називає "кан, татог". Іншими словами - в будь-якій незрозумілій ситуації шукай кан і татог!

- аваюх - ескаватор. Не питайте чьо так. В Данилка "кактус" був "апака". В кожної дитини має бути таке дивне слово :)

- цьом - цьом, може у відповідь послати повітнярий поцілунок. А ще мені подобається, як каже: "цьом, нє" - і відвертається з усіх сил при цьому

- мио - мило

- дусь - душ

- дось - дощ

- кука - рука

- овою - голова

- око - око

- кака - памперс, потім змінилося на "напі" від англійського nappy

- пісяти - пісяти! так! він знає як це називається :)

- какі-пукі - як покакав, або коли попукав

- мамин" або "мамине"

- татове"

- дядьове"

- Кикове - Данилкове

- каву - кава, зранку, як хлопці зроблять каву, то кличе мене: "мааамууу кааавууу"

- кол - дзвінок по роботі, від англійського call

- альо - телефон

- кий - відкрий

- уци - включи

- on/off - легше ніж ввімкнено чи вимкнено. Тому світло у нас "он" і "оф", і багато чого іншого теж

- обот - робот. Завели собі робота-пилесома і дитина має слово "робот" в своїй першій сотні - куди світ котиццця?!!

- киця"

- отик - котик як звертаня: "Кирилко - котик

- ляля"

- пав - впав

- капці - взуття, з'яилося замість "топи" (чопи, як чоботи). Приходили вгості куми і в них менший син казав на взуття "капці - Кирилку вистачило кількох годин, аби запам'ятати

- bus - автобус, поступово стало "атобас"

- ball"

- коза - кумедно, що каже "коза" на одного з наших динозаврів: видно, чимось на козу подібний той динозавр. Слово з'явилося, коли вони з няньою зустріли в нашому селі справжню козу! яка паслася. Кирилко поривася запропонувати козі трави (рвав і протягував руку), няня, звісно, підходити не дозволила. Але малючок тепер знає, хто такий "коза"

- уга - друга, інший

- пацік - пальчик

- зуби - зуби, чи чистити зуби (читай "їсти зубну пасту"...)

- почекай"

- ку-ку - це вже є дуже давно, але чомусь не записала образу. А ігри в "ку-ку" тепер дуже просунулися - ховається, каже "ку-ку", як шукає мене, то питає: "ку-ку? де ти?"

- мутікі - мультики, знає мультик "Буба", "Пеппа" і "Каю". Під "знає" маю на увазі, шо так і каже "мутікі Буба", "куци Пеппа"

- паку - палку, часто також на соломку або хлібні палички

- дорка - помідорка, на огірок каже так само

- кася - каша

- босьць - борщ - а хіба ж не українець? а хіба ж не козак? а ще як щі сметанкою...

- кусь - вкусити, чи коли кусає

ще ми з Петром вакцинувалися першою дозою Astra Zeneka на початку квітня - і нас якось морально відпустило. Ми почали більше їздити навколо і возити з собою дітей. Ось таким чином Кирилко вперше попав до супермаркету на закупи. І саме тому дрібного вперше підстригли в перукарні :)

і останнє вперше на цей період - малючок малював! так малював, що розмалював усі руки. Але мама ці "калякі-малякі" поклала у коробочку "на пам'ять" у будь-якому випадку 

словничок від Кирилка

місяці 16-18: дись!

почнемо зі стандартних "рубрик". Зуби проклюнулося ще 2 - це перші кутні, зверху, дати не записала (не перша дитина і не перші зуби - вже не так захоплююче, ага...)

словничок росте також:

- маммі, мам - варіації на тему мами

- тать! - покликати тата

- батик - братик, але буквально 1 день було, потім пропало

- Ди! - Данилко

- дати - замість дай

- нє - взагалі улюблене слово

- та

- бем - берем

- кака - коли покакав в підгузок

- какай - катай, просить, щоб тато його покрутив за руки

- гамати - отаке велике слово! сама в щоці

- фа-фа - машина сигналить

- пати - спати

- тапа - шапа, шапка і шалик теж під тою ж "клікухою" ходить

- топі - чопи, чи "чоботи", або "взуття"

- пети - шкарпетки

- пити - коли просить дати води

- сє - ще

- па-па - як робити па-па тату та братику в вікно вже було, а тепер також махає "привіт"

- ато - авто, від автомобіль

- кєку - просить цукерку. Взагалі всі слова, що позначають солодке знає дуже чітко. Кажеш "солодке", "ням-ням", чи "шоклад", чи "цукерку" і він тут як тут - вже стоїть під шафкою і дивиться як той кіт з Шреку

- дись! - дивись. Використовує, коли робить якісь бздури, наприклда, по стільцю стрибає чи по дивану

- іііі - такий звук на вдисі, ми робимо коли готуємося сказати якесь "ой" чи " а-я-яй!, наби дивуємося що сталося, чи як, чи чому. Ну, от він той звук на нами повторює. Навитворяє щось і такий - "мама, іііі". Наприклад, вимкне щось з розетки, або воду розіллє - збитошник дрібний

- дупа - ніби не тре пояснювати, пра? :)

- нозя - нога

- боді - дітки носять такий предмет одягу "бодік", ото він і каже "боді" на нього

все ще дуже любить гуляти. З самого ранку носиться з одягом і як тільки хтось каже "йдем", то біжить до дверей. Або з криками "боді" буде приносити мені одяг. В одязі почав проявляти бажання. Шкарпетки не ті - "дати ті. Нє, ті. Ті, ті!" і куртку - "ту. Ту. Нє! Ту! ТУ ТУ!" - "модніца" ще та... і вперте таке дрібне, і не здається, і не вступається... навчився танцуювати, ходити по сходах (маю на увазі сам. Повторюю ще раз - дитині півтора року і він ходить по сходах САМ. Хоче йде до Данусика в кімнату вверх, хоче приходить до мами на кухню вниз) та підстрибувати (так, він відривається від землі, справді стрибає)

має дивну любов до газованої води. Малюкам такого наче не можна, але я кілька ковтків даю. Попити в хаті нереально. Чує як вода псикне і все - "дати!" і то бігом. Данилко до цього часу мінералки не любить, йому 6. А ця дрібнота вимагає!

lego навчився складати. Кирилку Миколай приніз залізну дорогу Duplo, то він носиться з тими вагонами і в них складає усіх тваринок, що може впхати. Пхає з силою. Но не, чомусь вагончик не резиновий. Цікаво чому?.. але я відволіклася... навчився складати докупи деталі lego, мама більше не треба - сам складає і сам розкладає. А то що бавиться з поїздом та вагонами пробудило в малючка любов до машинок. Бере дві, по одній в кожну руку і так катає, або просто носить - в Данилка таке саме було, один в один. Комедія тай годі

кумедно, як він бере з Данилка приклад і по-чорному папужить. Підходить до столу, де Данусик бавиться, тихонько бере якусь забавку поки той ґави ловить (звісно, йому завжди ДУЖЕ треба саме то, що й Данилку...) - і бігом тікати поки не відібрав назад! десь в цей момент "прокидається" Данилко і починає крутити головоюю - чого Кирилко тікає? що він у мене взяв? і біжить наздоганяти! капці - який кіпіш в хаті :)

але як би не крути, хлопчі чудово ладнають між собою. Я взагалі люблю, коли Данилко удома, бо тоді Кирикло зайнятий Данилком - інакше малючка мені доводиться розвжати. Ну, ви зрозуміли пріоритети дрібного, та? перший - Данилко, тоді, якщо братика нема - мама, а тоді вже - тато. При цьому, коли Кирилко зі мною, то він без перестанку "татає", коли ж я залишаю його на Петра, то починає "мамкати". Найкраще - це бути усім разом! розумна ж дитина, нє? :)

6 років 3 місяці: постійні зуби

якщо чесно, це період був якийсь супер спокійний в контексті Данусика. От переглянула фотки за 3 місяці - і ніц не бачу такого щоб геть нового. Але є зрущення по багатьох фронтах

школа - я вже згадувала, що у класі змінилася вчителька. Але адаптація була легкою, неконфліктною. І Іра у них дуже спокійна - без ексцесів. Один раз отримав 3 червоні картки і залишився дома - нічого особливого, та й загалом, набагато краще себе контролює, знає правила гри і діє за ними

навчився читати слова будь-якої складності і довжини. Ця справа вимагає добре сфокусуватися, щоб ніхто не шумів (читай: "Кико"), щоб не було цікавіших занять (читай: "можливості злиняти під мультики")

далі ходить в басейн - води вже не боїться, навіть голову почили мити спокійно і без скандалів. Просто покращує навики - на морі й перевірим...

а ще в Данусика випали перші молочні зуби! дві штуки з різницею в тиждень. Тепер такий трохи смішний, шепелявить і з дірками. Ми навіть водили його до стоматолога - щоб переконатися, що гаро ростуть. Ростуть гарно. А от що цікаво, що десь через місяць Данусику почав боліти один з кутніх зубів і ми там знайшли дірочку. Це був перший раз, коли малюку лікували зуби. Він боявся, але тримався молодцем

а ще у лютому була дуже ласна зима і багато снігу. Тато наробив кучугури і Данусик там бавився. Подорослішав наш хлопчик, але таке все ще мальопе :)

6 років - нова перша вчителька

найбільш вагомою частиною вражень у цьому періоді є школа і все пов'язане з нею. Данилко знайшов контакт з учителькою Олею (Олі років 20 і вона сама як дитина. Але між нею і класом панували любов і гармонія - тож нехай). До слова, Оля звільнилася після першого семестру (з її слів - сім'я переїхала закордон), і тоді дітки отримали Іру. З Ірою у них теж усе склалося, але - з моїх спостережень - у Іри спокійніший характер і вона з меншим ентузіазмом реагувала на бздури малюків. Тому - вони затоваришували, але поступово

кумедно писати про це майже влітку - але Данусик з класом відвідували резиденцію Миколая! і навіть писали йому листа! вдома ми теж оиста писали - вийшов у нас лист списком в 12 пунктів. Кожен пункт - одне слово, яка Данилко писав САМ! мама трохи десь допомагала, але загалом - слово він може розкласти на літери і надрукувати їх

Данусик зробив великі успіхи у читанні! я не могла його навчити складати літери від слова "зовсім". А от у школі - процес зарухався. Просто склади - приголосна і голосна - малюк складає прекрасно! якщо склад має більше аніж 2 літери, то вже складніше, але є рухи у вірному напрямку, тому мама вірить у швидкий прогрес

гарно у Данилка склалося з плаванням - якщо починали вони з мілкого басейну і нарукавників, то закінчили семестр плаванням з паличками під руками у великому басейні, а на спині - навіть без підтримки! згадуючи, як ми з Петром не могли ту дитину впросити/затягнути/запхати у воду і які були скандали при будь-якій найменшій спробі, то я дуже горда. Данусик - великий молодець. Я вже з нетерпінням чекаю літа, щоб подивитися, що ж він витворятиме на морі з новими навичками і новою впевненістю у собі

розвиваються і Данусикові стосунки з Кирилком. З одного боку - ревнощі присутні, завжди всього Данилкові має бути більше або краще (вимагає уваги дитина як уміє). З іншого боку - він завжли намагається дрібного заспокоїти, втішити або відволікти, коли Кирило плаче, вдариться чи засмучений. Складна любов сіблингів у всій красі! але тепер, коли дрібний вже добре ходить, їм явно цікавіще один з одним. Кирилко й зовсім, як Данусик поруч, сфокусований на нього і бігає слід у слід. Я дуже люблю, коли вони дома обоє, бо тоді дрібний мене не чіпає - він пристає до малого :)

місяці 13-15: деммм!

малюк у нас ще та "товкача", тому що товчеться без перестанку. Ні секунди спокою в тої дитини не є. І купа всіляких звершень у відповідному напрямку: 23-ого вересня заліз на диван сам, в вересні ж навчився злазити з дивану і ходити по сходах за руку (до речі, злазити з дивану я його вчила досить довго. Данилко свого часу зрозумів значно раніше і за 1 день - десь тричі показала в районі 9-и місяців і профіт. А Кирилкові я показувала місяців зо 3 після кожного прокидання, но він все одно ще мені падав з того ліжка лобом донизу і ніяк не злазив дупою. І от - нарешті). Все краще і краще ходить без допомоги. Спершу босоніж ліпше аніж у взутті і на вулиці. Але з часом - і в кросівках, і в чоботах почав без проблем вмикати супер швидкість. Постійно норовить десь втекти і вимагає прогулянок від моменту, як продирає зранку очі - "деммм!" :)

зуби: 30-ого вересня виліз верхній лівий зуб! Третій. Четвертий десь між 10-11 жовтня, я так думаю, бо точний момент не зловила, побачила вже як явно проклюнувся. Це був верхній правий. 9-ого листопада виліз 5-ий - верхній лівий, а за ним 22-ого знайшла 6-ий (верній правий) і 7ий (знизу і я думаю, що зліва - в мене не записано де саме. Але вони в нього ростуть в правильному порядку, тому точно знизу - відкривають другу пару нижніх різців. З усіх попередніх пар першими були ліві, тому припускаю, що цей теж лівий). Завершальний в цьому часовому проміжку 8-ий зуб з'явився 4-ого грудня (знизу справа - щоб закрити пару)

гарно і досить самостійно їсть. На разі більше руками, плюс я годую з ложки/вилки. Має хороший пальчиковий захват - це той, коли горошину бере двома пальцями - вказівним і великим. І так наминає по одненькій... знає, що як наївся, то треба віддавати тарілку - навіть якщо вона ще повна і навіть якщо їжа падає - це ж не його проблєми... вправно п'є з звичайного горнятка

словничок у нас також поповнився:

- на! - означає "дай". Найсмішніше, коли промовляється з наказовою інтонацією: "на!" - я сказав! що не ясно?!. :)

- тато

- деммм - йдем

- нам-ням - щось смачненьке

- дай - з'явилося десь пізніше в цьому часовому проміжку

- нє-нє-нє - це повторює за мамою "ні-ні-ні" і ще такий жест робить "но-но-но" пальчиком. Наприклад, показує на сходи і каже "нє-нє-нє", бо знає, що йти на сходи самому не можна. І пальчиком мамі помахає - раптом мама забула, що ніззя?

- ого! - шось таке, що його дивує

- трохи всіляких тваринок: ко-ко, уіу (кураріку), бе (більше з інтонацією "бє"), хрю пробував казати. Але ми то все не повторювали регулярно і воно забулося. Наприкінці терміну лишилося гава (то одне з перших слів) і мяу

дуже треба йому всюди вилазити - на диван, на стілець, на іграшки, столик для годування, залазити в шафу. Ну, вилазити/спускатися навчився - от і залазить тепер. Ще одна Кирилкова любов - то шухляда з коробочками, кулькАми і полиці з кастрюлями. Господарочка щодня господарює, їсти варить... сил у мами вже не є :)

почав цікавитися lego - мама має скласти, а Кирилко поділить на детальки. Duplo у нас не один кілограм лишився після Данусика - то ж ми бавимося. Коли запитую, що яка тваринка каже, то біжить шукати фігурки тваринок до ящика з конструктором - така кумедна асоціація в малючка :)

а ще ми прикрашали першу в житті Кирилка ялинку! першу, яку він запам'ятає, якщо бути точними (забіжу наперед - за сезон побито 3 іграшки). Така "цяця" цікава! :)